Мнемотехніка

Мнемотехніка – процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів та прийомів; використання мнемотехнічних методів і прийомів для ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. 
Усі прийоми запам’ятовування наукового матеріалу можна розділити на два основних напрями: мнемотехніка (методи, в основі яких лежить вербально-логічне мислення) та ейдотехніка (методи, які базуються на конкретно-образному мисленні).
Мнемотехніка допомагає вирішити такі навчальні та виховні завдання:
– розширення творчих можливостей учня;
– формування вміння ефективно і самостійно вчитися;
– підвищення самооцінки учня, завдяки результативності в навчанні;
– збільшення навчальної мотивації, а з нею успіху;
– сприяння більшій самостійності в інтелектуальній та практичній роботі, що насамперед підвищує адаптацію людини в соціумі;
– активізація внутрішніх механізмів засобами мнемотехнології.
В основі мнемотехніки перебуває вербально-логічне мислення. Прийоми мнемотехніки взаємопов’язані з розвитком логічного мислення та сприяють розвитку інтелектуальних здібностей учня. Мнемотехніка використовує природні механізми пам’яті мозку і дає змогу цілком контролювати процес запам’ятовування, збереження та згадування інформації. 
Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам’ятовування перетворюється на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовується в пам’яті. До окремих мнемотехнічних прийомів належать такі: піктограма, аналогія, синтез, сюжет, фонетична асоціація. Мнемоприйомами можуть бути логічні вправи, які створюють умови для розумової діяльності, спонукають учнів здійснювати ті або ті розумові операції.