Забавлянки
Термін з словника-довідника
Забавлянки (утішки, потішки, чукикалки, триндички тощо) – жанр дитячого фольклору, коротесенькі пісеньки чи віршики гумористичного, жартівливого змісту ігрової спрямованості. Вони активізують (стимулюють) єдність слова та моторики дитини, супроводяться не тільки відповідними рухами, наприклад погойдуванням дитини на возі (“Їхав пан, пан, на конику сам, сам”), а й розвивають її мовні здібності. Незважаючи на свою простоту, забавлянки позначені евфонічною культурою, сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям (форма – діалог), привчають до чуття прекрасного (забавлянки співають або проказують речитативом). Найпоширеніші забавлянки: “Зайчику, зайчику”, “Сорока”, “Ладки” тощо.
Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громʼяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 752 с. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Hromiak_Roman/Literaturoznavchyi_slovnyk-dovidnyk.pdf
Забавлянки
Забавлянки – музично-поетичні або ритмізовані твори, завданням яких є вплив на фізичний та духовний розвиток дитини. Вони почали формуватися на ранній стадії розвитку людства і супроводжувалися певними рухами та жестами, створюючи радісний, піднесений настрій. З. групують відповідно до віку дитини – одні для немовлят, інші для розвитку мовлення та сприймання дитиною навколишнього світу. Тематика забавлянок є різноманітною, а поетика є наближеною до дитячого світосприйняття. Їх співають або проказують речитативом. Забавлянки переплетені порівняннями, метафорами. Наприклад:
Наловила баба щук
Чук, чук, чук, чук!
Наловила баба щук,
Роздивилась в казані -
То не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Наловив дідуньо щук,
Роздививсь у казані -
Знов не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Обійдемось і без щук.
А линки, а линки
Повминаєм залюбки! (Н. Забіла)
Приклад проведення розвивальної забавлянки – Забавлянки та співанки від Росави. URL: https://www.youtube.com/watch?v=gJXT9tOR5nw