Аналіз уроку

Аналіз уроку здійснюється за такою послідовністю:

1. Визначення в плані уроку теми і мети (їх правильність, відповідність програмним вимогам; взаємообумовленість навчальної, виховної і розвивальної мети уроку тощо).
2. Загальна відповідність фактичного змісту уроку поставленій меті (обсяг матеріалу, його характер, необхідність залучення вправ, використання підручника, доцільність обладнання).
3. Оцінка структури уроку та якісна характеристика його окремих етапів (відповідність обраної структури уроку його меті, кількість етапів, обґрунтованість їх чергування і логічний взаємозвʼязок між ними; відбиття у структурі особливостей предмета, характеру виучуваного матеріалу тощо).
4. Організація навчальної діяльності учнів на уроці (доцільність вибору методів і прийомів роботи з позиції їх придатності для реалізації завдань уроку, відповідності характеру матеріалу, сприйняття учнями певного класу, засоби стимуляції активної роботи дітей різного рівня підготовленості, забезпечення свідомості й міцності засвоюваного матеріалу тощо).
5. Режим навчальної праці учнів на уроці (розподіл часу, чергування різних видів діяльності як за змістом, так і за формою сприймання; засоби попередження втомлюваності учнів, концентрації уваги тощо).
6. Психологічний клімат уроку (загальна атмосфера спілкування, спостережливість учителя, увага до внутрішнього стану дитини, засоби заохочення тощо).

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ 

1. Підготовка вчителя і учнів до уроку.
   1. Загальна характеристика уроку: правильність визначення теми, мети уроку, обладнання, чи всі етапи реалізовано, чи доцільно розподілено час за етапами уроку, який звʼязок цього уроку з попереднім чи передбачені в плані уроку засоби перевірки виконання домашніх завдань.
   2. Підготовка до уроку всього необхідного дидактичного матеріалу і готовність учнів до уроку (наявність у всіх необхідного приладдя).
   3. Організаційна частина уроку (психологічна готовність учнів до початку перевірки домашнього завдання).
2. Перевірка виконання домашнього завдання.
   1. Мета і місце перевірки знань, умінь, навичок учнів. Методи перевірки, форми перевірки та їх педагогічна доцільність.
   2. Зміст питань для фронтального, індивідуального, групового опитування, практичних завдань диференційованого характеру. 
   3. Якість відповідей учнів. Які висновки зробив учитель за результатами перевірки (їх педагогічна доцільність)?
3. Пояснення нового матеріалу. 
   1. Психологічна характеристика переходу від перевірки домашнього завдання до пояснення нового матеріалу (ознайомлення з темою нового матеріалу і поради, на що слід звернути увагу і як фіксувати головне).
   2. Психолого-педагогічна характеристика методів пояснення нового матеріалу. 
4. Закріплення нових знань.
   1. Зміст і методика закріплення вивченого матеріалу.
   2. Доцільність матеріалу, взятого для закріплення знань.
   3. Засоби закріплення знань: запитання, відповіді, виконання вправ (їх доцільність і дієвість).
   4. Вправи і самостійні роботи диференційованого характеру.
5. Зміст і методика домашнього завдання.
   1. Характер завдань і відповідність їх викладеному матеріалу.
   2. Обсяг домашнього завдання.
   3. Підготовка учнів до виконання домашнього завдання. Інструктаж до його виконання. Додаткові (індивідуальні) завдання окремим учням.
6. Характеристика пізнавальної діяльності учнів.

   Увага. Використання вчителем загальнопсихологічних принципів організації уваги на уроці. Прийоми організації уваги на уроці: зовнішній вигляд учителя, міміка, жести, доброзичливий тон, ритм і темп уроку, емоційна атмосфера, яскравість і новизна наочних посібників, логічність у викладі. Забезпечення стійкої уваги й учнів на різних етапах уроку, використання вчителем засобів переключення уваги учнів.

   Сприймання. Прийоми створення установки на сприйняття нового матеріалу.

   Памʼять. Прийоми актуалізації здобутих раніше знань. Забезпечення розвитку всіх типів памʼяті учнів.

   Мислення. Створення проблемної ситуації на початку оволодіння учнями нового матеріалу. Спонукання учнів до формулювання завдань, питань, задач. Активність учнів. Шляхи формування нових понять. Труднощі під час засвоєння учнями нових понять.

   Особистість. Ставлення учнів до відповідей однокласника і оцінки вчителя. Які мотиви поведінки учнів переважали на уроці? Як у процесі навчальної діяльності формувалися інтелектуальні, вольові та інші якості особистості?

7. Поведінка вчителя на уроці.
   1. Уміє володіти собою і класом (стриманий, спокійний, уважний, чуйний, обʼєктивний, тактовний, вимогливий).
   2. Своєчасно і вміло переключається на інші форми і методи роботи залежно від зміни обставин.
   3. Вільно володіє собою (мімікою, жестами, мовленням, поглядом).
   4. Загальна оцінка уроку.