Міміка

Міміка – виражальні рухи м’язів обличчя людини, які супроводять її психічні процеси. У міміці яскраво виявляються людські емоції: радість, сум, гнів тощо. Міміка здебільшого здійснюється мимовільно, за безумовно-рефлекторними механізмами. Разом із тим мімічні рухи можуть викликатися й довільно, що дає змогу людині користуватися ними свідомо. Міміка є одним з додаткових засобів спілкування людей. Міміка в театрі та кіно – важливий елемент акторського мистецтва. Зумовлюється відповідною колізією твору та психологічним станом дійової особи, який виникає внаслідок цієї колізії. Міміка відображає внутрішній світ людини, пов’язана з ходом її думок, з вчинками, емоціями, отже, допомагає розкрити на сцені або екрані характер людини. Міміка лежить в основі пантоміми.

Найважливішим компонентом позамовної виразності читання, мовлення є міміка – виражальні рухи м’язів обличчя. За допомогою міміки передаються найрізноманітніші людські переживання. Як додатковий елемент мовленнєвої виразності, міміка посідає значне місце в процесі комунікації. Вона органічно пов’язана зі словом, змістом тих переживань, емоцій, почуттів, які ним інформуються. Якщо слово лише сповіщає про певний стан особи, її настрій, вияв емоцій, то міміка їх відтворює: за виразом обличчя, ми пізнаємо найтонші порухи людської душі.