Родинно-побутові пісні

Родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбити почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками.
За тематикою вони виділяються на чотири великі групи:
– пісні про кохання (дошлюбні взаємини);
– пісні про сімейне життя (родинні стосунки);
– пісні про трагічні сімейні обставини, пов’язані з утратою членів сім’ї (вдовині, сирітські);
– гумористично-сатиричні пісні, що стосуються всіх сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у гумористичному ключі.
Пісні про кохання. Пісні про кохання в ліричній поезії займають центральне місце. У них поєднуються всі людські почуття – від нижньої прихильності і любові до ненависті, взаємоміні між закоханими переплітаються зі ставленням до них членів їхніх сімей (батьків, братів і сестер) та інших людей (сусідів, друзів, ворогів). Основними ліричними персонажами виступають закохані. Значна кількість цих пісень побудована в формі діалогу, тому дуже важливу роль змінює мова ліричних героїв і персонажів – названа ніжно-пестливими словами (личенько, рученьки, зіронька, дівчинонька). Розмова може переходити в монолог, який набуває елегійного, сповідального характеру. Монолог – поширений прийом у піснях, де є лише один ліричний герой (мотив розлуки, нерозділеного кохання та ін.). Інтимна задушевна атмосфера створюється і за допомогою пейзажів, які в піснях про кохання несуть особливо велике емоційне навантаження, наприклад, усе відбувається на тлі майже казкової природи – квітучого вишневого саду: “Ой у вишневому садочку там соловейко щебетав”. Серед найпоширеніших мотивів пісень про кохання можна назвати такі: мотив вірності, мотив нерозділеного кохання. 
Пісні про сімейне життя дуже різноманітні за змістом, бо охоплюють різні грані буття: родинні стосунки, життєві конфлікти, побут та ін. Ці пісні різко відрізняються від пісень про кохання: в них немає романтичних картин, ідеалізованих почуттів. На першому плані – відтворення реальної дійсності, без прикрас і перебільшень, без поетизації. Елементи казковості поступаються місцем сірої буденщини, нелегкої праці, часто – жорстокої реальності. Найпоширеніша тема – нелегка жіноча доля. Тема нещасливого сімейного життя розширюється мотивом безповоротності молодості, жалем за минулим.
Пісні про трагічні сімейні обставини , пов'язані зі втратою членами сім'ї(вдовині, сирітські). У першу чергу до них зараховують цикл сирітських пісень, у яких співчутливий український народ оплакував нелегку долю сироти, що з дитинства поневірялась поміж чужих людей, у наймах. Невипадково в цих піснях триває образ білини в полі, яку вітер ламає, тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі. Пестливі слова “матусенько”, “досадонька”, “серденько”, “горенько” вживаються з виділенням у слухачів співчуття до сироти, підкреслити трагічність і безвихідь сирітського життя. Подібною художньо-образною структурою характеризуються вдовині пісні, в яких змальовуються важка доля жінки, що залишилася без чоловіка і сама виконує всю роботу на полі і вдома, виховує дітей-сиріт, не маючи надії на допомогу іншим людям. Подібні пісні про гірку життя вдівця, що залишився з дрібними діточками, мусить сам виконувати всю хатню роботу. Тематично до них приміняють холостяцькі (парубоцькі) пісні про невесело долю самотніх чоловіків, яким протиставляється щасливе життя в сім'ї.
Гумористично-сатиричні пісні, на яких позначилася весела вдача українця, що вміє з гумором сприймати несподівані повороти долі, знаходяться розраду у внутрішньому жарті. Ці пісні торкаються різними темами – від комічних життєвих ситуацій і до зовсім невеселих подій, на які люди намагаються дивитися з іронією. Найбільше жартівливих пісень присвячено темі кохання. У них з гумором згадується залицяння хлопця до дівчини, зміюється залицяльників-невдах, які не вміють заговорити до дівчини, або боятися її батьків. Ще більш колоритно, з непідробним гумором народ співає про сімейні стосунки, родинні взаємини. Поширеною є тема залицяння кума до куми чи сусіда до сусідки. У жартівливих піснях висміюються речі, які в інших ліричних творах постають причиною сімейних драм.