Словникова робота
Термін з словника-довідника
Словникова робота – система навчально-виховної роботи над словом, яка охоплює засвоєння учнями нових слів і значень, відтінків значень, емоційно-експресивного забарвлення слів, сфер їх уживання, їх багатозначності і переносних значень, засвоєння синонімів, антонімів, паронімів, омонімів тощо.
Успішність словникової роботи забезпечується дотриманням низки методичних рекомендацій:
– удосконалення лексичного запасу дитячого мовлення має відбуватися систематично на кожному уроці як рідної мови, так і інших шкільних предметів;
– добір змісту і прийомів словникової роботи слід здійснювати з урахуванням вікових особливостей учнів, рівня розвитку їхнього мовлення;
– організація словникової роботи має враховувати всі лексико-граматичні властивості слова й особливості його вживання в мовленні, забезпечувати тісний взаємозв’язок з вивченням різних розділів початкового курсу рідної мови;
– усі словникові вправи необхідно будувати на основі тексту, розкривати учням сполучуваність слів, точність і доцільність їх уживання в мовленні.
Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за наук. ред. М.С. Вашуленко. Київ : Літера ЛТД, 2011. 364 с.
Словникова робота
Словникова робота (семантизація слів) – установлення значення незрозумілих слів і виразів, ознайомлення з ними учнів.
Словникова робота в зв’язку із читанням сприяє глибокому усвідомленню змісту навчального тексту, його ідейної спрямованості, є важливим видом роботи з розвитку мовлення учнів. У процесі читання діти відчувають багатство української мови, її силу, красу, точність, виразність, усвідомлюють відтінки слів, але все це можливе лише тоді, коли вони добре розуміють усі слова в тексті.
Кожна людина знає значну кількість слів, які вона розуміє, але не вживає у своєму мовленні, – пасивний словник. Слова, які людина використовує в своєму мовленні, – активний словник. Процес засвоєння слів проходить два етапи: пасивного та активного. Завдання вчителя на уроці читання полягає в тому, щоб сприяти переходу цих слів із пасивного словника до активного. Це відбувається насамперед через засвоєння значення слів – необхідну умову для розвитку навички слововживання.
Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Слухо-моторна реалізація сигналу (озвучення) затримується впізнаванням слова. Цей процес відбувається скоріше, якщо слово учень знає, уживав його. Отже, треба дбати про збагачення активного словника учнів, яке відбувається під час говоріння та слухання, коли накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні, структурно-граматичні). На кожному уроці доцільно проводити слухання – розповідь учителя, читання текстів, прослуховування аудіозаписів; відповідно добирати матеріал для слухання залежно від словникового складу та змісту навчальної статті. Важливо постійно проводити словникову роботу (працювати над значенням слів). Одним з її видів є “тлумачне” читання.
Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Б. Методика читання : навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2009. 280 с.