Види читання

До видів читання належать читання вголос і читання мовчки (мовчазне читання, читання “про себе”).
Читання вголос надає змогу успішно здійснювати “зворотний зв’язок”: ступінь володіння технікою читання легко контролюється вчителем. Крім цього, читання вголос активізує роботу всього класу, воно допомагає тим, хто відчуває труднощі в набутті навичок читання. У процесі читання вголос діти вчаться виразно відтворювати написане, відпрацьовують знання орфоепічних норм, замислюються над правильним вираженням думки. Усе це враховується в методиці читання під час визначення його місця в навчанні дітей молодшого шкільного віку. 
Голосне читання, що відповідає вимогам виразного читання, сприяє кращому усвідомленню прочитуваного, посилює виховний та естетичний вплив на читачів. Усе це змушує не відмовлятися від голосного читання протягом усього часу навчання читати дітей молодшого шкільного віку. Основна увага на інтенсивному формуванні якостей читання вголос зосереджується в 1–2-х класах. Паралельно із цим в учнів формуються вміння слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення. 
Така послідовність застосування видів читання про­диктована психічними особливостями дітей у засвоєнні написаного. На початковому етапі читання написане слово стає зрозумілим, коли воно вимовлене. Графічний код, тобто написане, розшифровується звуковим його відтворенням. Звучання ж слова вже відоме дитині і зрозуміле, тому весь букварний період присвячується переважно голосному читанню. Воно домінує і на початковій стадії роботи над “Читанкою”. У букварний період застосовується пошепкове читання.  Ця послідовність запровадження видів читання задовольняє також і методичну вимогу навчання. Перші кроки в оволодінні технікою читання потребують пильної уваги і допомоги вчителя. 
Практичне значення мовчазного читання полягає в його широкому застосуванні в повсякденному житті. Без нього не можна уявити самостійного читання газет, книжок, документів. Воно є основним видом читання в життєвій практиці людей. Переваги його порівняно з голосним читанням – в економії часу, адже темп читання “про себе” значно вищий, ніж читання вголос. А це значить, що читання мовчки продуктивніше за голосне читання, тому в методиці читання йому відводиться належне місце.  Методика навчання читати мовчки застосовується з другого півріччя 2-го класу. У 3–4-х класах змінюється співвідношення видів читання. Провідне місце в сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. Відповідно і в роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.