Читанка

Читанка – перший після букваря підручник для самостійного читання дітьми. Літературні твори, уміщені в читанках, безпосередньо впливають на дитину: збагачують її духовний світ, учать пізнавати, виховують, сприяють розвитку загальнолюдських цінностей. Історія українського підручникотворення засвідчує, що в різні історичні періоди, незважаючи на численні заборони та утиски, українські педагоги й культурно-освітні діячі створювали якісні читанки для дітей.
Термін “читанка” виник в Україні в середині ХІХ ст. з виходом підручника М. Шашкевича “Читанка для малих дітєй до школьного и домашного употребленія” (1850 р.), яка була видана Я. Головацьким на основі рукопису М. Шашкевича “Читанка для діточок в народних училищах” (1836 р.). 
Відтак з 50–60-х рр. ХІХ ст. на теренах України з’являються перші читанки і поступово починає створюватися науково обґрунтована методика читання. Перші підручники з читання містили природничі, географічні статті, уривки з художніх творів, вірші. Під час роботи з цими підручниками вчитель мав пояснювати учням зміст прочитаного, допомагати в його засвоєнні. Так закладались основи методу, який у 60–70-х рр. ХІХ ст. одержав назву “пояснювальне читання”.
У фондах Педагогічного музею України зберігається колекція шкільних читанок, яка налічує 116 одиниць зберігання. Це підручники українських авторів, видані в Україні в період від початку ХХ ст. – до початку ХХІ ст. Найдавніша читанка в колекції Педагогічного музею України – це видання А. Крушельницького “Руска читанка” (Львів, 1913 р.). Серед читанок початку ХХ ст.: “Наша рідна мова. Перша читанка” М. Грінченко (Київ, 1918 р.); “Ясні зорі. Читанка для другого і третього років шкіл початкових” М. Рудинського (Полтава, 1918 р.); “Рідні колоски. Читанка для молодших класів гімназії” О. Стешенко (Київ, 1918 р.); “Рідна школа” С. Черкасенка (Київ, 1919 р.); “Читанка. Перша книжка після граматки з малюнками” Т. Лубенця (Київ, 8-ме вид. 1922 р.). Більшість українських читанок для учнів початку ХХ ст. мали чітку національну спрямованість, були якісно укладені з методичного погляду та значною мірою відповідали інтересам української дитини.