Літературне читання
Термін з словника-довідника
Літературне читання (читання) – навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Читання – один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), які забезпечують розвиток комунікативних умінь та навичок.
Коваль Г.П., Іванова Л.І. і Суржук Т.Б. Методика читання : навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. 280 с.
Літературне читання
Літературне читання як навчальний предмет слід розглядати як:
– соціально необхідну працю;
– дистанційне спілкування з минулим, сьогоденням і майбутнім;
– набуття життєвого досвіду через слово, мовлене іншим (письменником);
– опосередкований німий діалог між автором твору і читачем, який вимагає від останнього роботи розуму і серця та старанності;
– процес винятково особистий, індивідуальний.
Літературному читанню в початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.
Наумчук В.І., Наумчук М.М. Урок рідної мови в початкових класах (сучасна методика і технологія навчання). 2-ге вид. Тернопіль : Астон, 2017. 389 с.
Мета літературного читання – розвиток особистості здобувача початкової освіти засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.
Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 3–4 клас : затв. Наказом МОНУ від 12.08.2022 № 743-22. Міністерство освіти і науки України : вебсайт. С. 17–31.