Розвиток зв’язного мовлення

Розвиток зв’язного мовлення – провідне завдання уроків читання, що реалізується через конструювання речень та текстотворення на основі розуміння фактичного змісту тексту; засвоєння лексики навчальної статті; систематичної мовленнєвої практики.
Одиницями зв’язного мовлення на уроках читання в умовах школи є:
1) розгорнута усна відповідь учня на поставлене запитання; 
2) усний переказ тексту (у різних формах); 
3) усні твори у звʼязку з прочитаним текстом. 
Питання до тексту мають бути продуманими, бо від їх формулювання залежить напрям і зміст думки учня, організація аналітико-синтетичної діяльності у звʼязку з відповіддю, застосування потрібної лексики. На етапі аналізу твору спочатку треба застосовувати цитатні запитання, які вимагають повторного читання уривків оповідання. Іноді у відпо на запитання такого характеру може поєднуватись кілька цитат (Знайдіть і порівняйте частини, де говориться про зиму).
Для практики слововживання і застосування форм у мовленні важливі запитання за деталями тексту, які вимагають відтворення змісту. Саме питання підказує учневі, як конструювати відповідь (частину слів та словосполучень під час відповіді учень бере із запитання). Найбільш складною формою запитань є такі, що вимагають зміни форми слів, заміни прямої мови дійової особи словами оповідача, розповідної форми викладу змісту діалогом.
Слід систематично навчати учнів ставити запитання до тексту. Постановка учнем правильного запитання – це свідчення того, що зміст прочитаного він зрозумів, що структура запитання усвідомлена, що закладені потенційні можливості відповіді. Спочатку робота здійснюється колективно і має навчальний характер. Учитель визначає уривок тексту, до якого мають поставити запитання. Діти ставлять запитання, вчитель аналізує, чому частина запитань невдала (за смислом, за структурою). Запитання можуть охоплювати всі сторони тексту, який аналізується, зокрема і художньо-зображальні засоби.
Відповіді на запитання мають бути правильно побудованими реченнями, повними. За звичаєм, діти дотримуються порядку слів, який у запитанні. Тому доцільно зосереджувати увагу на структурі відповідей учнів, на порядку слів у ньому; показувати, як знаходити форму відповіді. У процесі відповідей на запитання формуються навички побудови речень. Діти вживають у своєму мовленні речення з різними доповненнями, обставинними словами (часу, місця), менше — зі словами, що показують якість предмета і дії. Тому в процесі відповідей потрібна практика у застосуванні означених смислових звʼязків.
У роботі над текстом широко використовуються запитання для вільного переказу зі вставкою своїх слів, із заміною слів у тексті своїми словами (про художні засоби мови, про соціальне значення твору).
Побудова звʼязних висловлювань для учнів початкових класів становить велику складність, бо в них ще недостатній активний словник, навички слововживання та побудови речень.