Художні засоби

Художні (зображально-виражальні) засоби – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творити художньо-естетичну цінність. Тому митець зображує певний світ і виражає до нього своє ставлення, то зображально-виражальні засоби називаються ще художніми. Це основа художнього мовлення, за допомогою якого митець створює нову художню реальність за естетичними критеріями, рівновелику будь-яку реальність довколишнього світу. Він не тільки зображає, тобто оперує міметичними (наслідковими) принципами, а й виражає своїм твором духовні цінності і в такому вигляді одуховує світ, спонукає його розкриватися за ідеалами краси та істини. До цих засобів належать тропи (епітет, порівняння, алегорія, гіпербола, перифраз, символ, оксиморон, літота, метонімія тощо), стилістичні фігури (повтори, градація, паралелізм, інверсія, еліпс, анафора, епіфора тощо), принципи фоніки (інструментація, звуконаслідування тощо), формотвірні засоби кожного роду літератури (сюжет, композиція, портрет, пейзаж, інтер'єр, монологи, діалоги персонажів, мова оповідання й автора). Водночас вони є прийомами характеротворення, засобами художньої типізації. 
Художні засоби – елементи мистецької майстерності письменника (спосіб образотворення, мовностілістична правда тощо), які зумовлюють розкриття можливостей його таланту, створюють неповторність його художньої літератури, забезпечують її життєвість за законами краси.