Дикція

Дикція характеризує ступінь чіткості вимови слів, складів, звуків під час розмови, співів, художнього читання. Правильна дикція у житті людини має важливе значення. Як правильне і чітке письмо полегшує читання, так і гарна дикція робить успішним наше усне спілкування. І навпаки нерозбірливе, гаркаве, занадто швидке мовлення порушує комунікацію, а отже – і взаєморозуміння. Крім соціальної, дикція має і естетичну цінність, бо яскраво виявляє зовнішню культуру усного мовлення людини. У початкових класах робота над дикцією має на меті формування в учнів чистоти і якості вимовляння окремих звуків, складів, слів, оволодіння артикуляційною вимовою. Орфоепія допомагає учням оволодіти орфографією, а гарна дикція, правильне читання позитивно впливають на грамотність учнів.

Важливим завданням у роботі над технікою мовлення є вдосконалення дикції учнів, а саме: формування чистоти і чіткості вимовляння окремих звуків, складів, слів, фраз. 
До приходу в школу діти здебільшого мають достатньо тренований артикуляційний апарат і мовленнєвий слух, щоб розрізняти на слух і відтворювати у власному мовленні всі смислорозрізнювальні властивості звукових одиниць. Проте слід ураховувати недоліки функціонування мовленнєвої бази учнів. Поширений характер має неточна робота артикуляційного апарату: по-перше, у результаті в’ялості і недостатньої гнучкості (рухливості, “слухняності”) частин мовленнєвого апарату спостерігається нечіткість вимовляння; по-друге, у результаті надмірного напруження м’язів мовленнєвого апарату виникає велика поспішність промовляння. Частими в учнів бувають індивідуальні дефекти мовлення: гаркавість, шепелявість, присвистування і под.
Виявлення зазначених недоліків допомагає визначити основні напрями їх подолання:
1) проведення артикуляційної гімнастики, спрямованої на розвиток і зміцнення м’язів губ, язика, щелеп, рота;
2) організація вправ для відпрацювання артикуляції голосних і приголосних звуків (ізольованих і в контексті).
У період навчання грамоти вправи з розвитку дикції необхідно проводити під час вивчення всіх звуків мови.
Ефективним засобом удосконалення дикції учнів є вивчення скоромовок, оскільки в них наявні звукові повтори і римування, цікавий зміст, лаконічність викладу.