Декламація
Термін з словника-довідника
Декламація, або художнє читання – мистецтво виразного, художнього виголошення, читання літературного твору. Широко культивувалося в школах України ще з XVI–XVIII ст., у яких вивчали риторику і піїтику, виголошували орації (промови), декламували вірші під час вітання знатних осіб, урочистих церемоній, великих церковних свят. Поширеною була декламація віршованих діалогів, шкільних релігійних драм.
Декламатори виголошували тексти піднесено, пишномовно, з трафаретними жестами, мімікою, канонічними прийомами. Пізніше таке штучне читання сприймалося як антихудожнє. Якщо ж різноманітні засоби експресивного мовлення адекватно використовуються читцем-декламатором для смислового, емоційного трактування змісту, то в такому випадку декламація є синонімом художнього читання.
Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Громʼяка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : ВЦ “Академія”, 2007. 752 с. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Hromiak_Roman/Literaturoznavchyi_slovnyk-dovidnyk.pdf
Приклад:
С. Жадан. Перші дні листопада. URL: https://www.youtube.com/watch?v=INy4yb1nazM
Декламація
Із поняттям декламації пов’язане також поняття мелодекламації – виразного читання віршів чи прози під музичний супровід, що посилює вплив на слухача.
Приклади:
1. Ступка Б. Крила. URL: https://www.youtube.com/watch?v=i4sSVshrb7c
2. Наталка Денисенко читає вірш Лесі Українки - CONTRA SPEM SPERO. URL: https://www.youtube.com/watch?v=1TqU0YtKVpE
3. І. Українець. Ти відчуваєш дощ. URL: https://www.youtube.com/watch?v=TGL7r0A2xPE