Етапи формування читацької навички

У формуванні читацької навички дитини виділяють такі етапи: аналітичний, синтетичний (етап виникнення й становлення цілісної структури дії) і етап автоматизації.
Аналітичне читання – етап навчання читати, пов’язаний зі складо-звукобуквеним аналізом та складовим читанням. Увага під час такого читання зосереджується на розвитку в учнів зорово-слухових образів, на зміцненні зв’язку буква–звук (розвиток способу читання та правильності). Формування означених параметрів техніки читання – завдання вчителя в 1–2-х класах, де слід стежити за розвитком способів читання та правильністю, доки не зникне складове читання в класі, коли помилки будуть поодинокими, а темп читання наблизиться до темпу розмовного мовлення. У такому випадку констатуємо синтетичне читання (кінець 3-го та 4-го кл.).
Синтетичне читання – етап навчання читати, що передбачає виникнення та становлення цілісної структури дій: діти читають цілими словами, розуміння відбувається одночасно зі сприйняттям тексту, який учень читає, на основі синтезу графічних одиниць; смислові здогадки рідко бувають помилковими. У фазі становлення синтетичних прийомів читання єдність між розумінням тексту і сприйняттям його структури тільки ще намічається, але не досягає досконалості. Читець синтетичного ступеня розвитку не затримується на окремих складах, а впізнає видиме слово за деякими зовнішніми ознаками. Але цей процес цілісного сприйняття слова ще не сформувався повністю і перебуває в стадії становлення. Часто безпосереднє цілісне впізнавання слова є не точним, бо синтезувальні розпізнавальні ознаки слів ще недостатньо визначилися, унаслідок чого іноді одне слово, під впливом контексту, приймається за інше. У результаті змінюється співвідношення між розумінням змісту і способом впізнавання слів
Автоматизація навички читання – етап навчання читати, на якому процес читання відходить на другий план, а на першому – усвідомлення прочитаного, що є кінцевим завданням розвитку навички читання учнів початкової школи. Автоматизація навички читання відбувається під кінець 3-го класу і далі. Увагу зосереджуємо на вдосконаленні якостей читання, зокрема вагоме значення має словникова робота, спрямована на розуміння та вживання учнями початкових класів нових слів. Зменшується кількість читання вголос, значно більше практикується читання мовчки, бо воно сприяє швидкому отриманню інформації з тексту, учить дитину з ним працювати. Учитель має привчати дітей до зорового читання – інформація йде через зоровий канал, без зовнішніх моворухів. Читання мовчки характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування, засвоєння прочитаного. У роботі з текстом збільшується питома вага вправ на усвідомлення смислової сторони читання, розвиток навичок текстотворення.
На етапі автоматизації навички читання важливо, щоб під час читання сприймався не лише фактичний зміст тексту, але й емоційно-образний та його естетичне спрямування, а в учнів розвивалася культура читання. Зосередивши увагу на змісті тексту, читець цього ступеня розвитку краще розуміє його, художні образи починають діяти емоційно. Під час передавання змісту прочитаного діти 4-го класу розповідають основне і виділяють суттєве.