Етюд

Етюд – у малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. У літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, “Три зозулі з поклоном” Гр.Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям “етюд” вживаються його термінологічні синоніми – “студія”, “образок”, “шкіц” (ескіз), що вказують на свідому незавершеність твору, на оте “ледь-ледь”, що робить його привабливим. Етюд використовується також у драматургії (“Кам’яна душа” І. Франка) та, зважаючи на його ліричні характеристики, – у поезії; найактивніше до цього жанру звертається І. Драч.