Звукопис

Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т.п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром” або “Тінь там тоне, тінь там десь” у П.Тичини. Проблемою створення звукового образу цікавилися символісти, намагаючись виповнити свою лірику музичними елементами, з певними звуками пов’язувалося відповідне переживання (звук “у” асоціювався із станом суму, “а” – радості, “о” – піднесення і т.п.), або віднаходився до них певний кольоровий відповідник, про що писав А. Рембо у своєму “Сонеті”.