Паульсон Йосип (1825–1898) – один із передових педагогів другої половини XIX ст., методист, редактор, громадський діяч. Спеціаліст у галузі початкового навчання, активний пропагандист аналітичного звукового методу навчання грамоти, прихильник пояснювального читання. Він написав “Книгу для читання і первинних вправ з мови” (1860 р.), яка стала підставою для початкової школи. У нього було багато різноманітного за змістом і формою матеріалу: розповіді, статті, вірші, згруповані за тематичними розділами, зміст алевної сторони навчального матеріалу в його підручнику не відповідає вимогам вітчизняних педагогів і вчителів-практиків. Статті та оповідання мали більший перекладний характер, тому були штучні, важкі за стилем викладу. І. Паульсону належить перша спроба розкрити поняття “пояснювальне читання” в статті “Про початкове викладання вітчизняної мови в школі” (1861 р.): діти повинні розуміти прочитане, думати (думати) про нього, а потім передавати свої думки з приводу прочитаного.

І. Паульсон намагався вирішити проблему добору текстів для пояснювального читання, пропонуючи працювати з 10-ма видами вправ, із яких чотири належали на різне читання: механічне читання учнями; дворазове читання статті учителем, спочатку повільне, а другий раз виразне; нарешті, повторне усвідомлене читання учнями. Потім прийшла катехітична (питання – відповідь) бесіда про зміст прочитаного, часом вона передбачала до 50-ти запитань навіть для невеликого обсягу статті. Як додатково вправи рекомендувалися заучувати пам’ять, запис завченого тексту, переказ від імені одного з дійових осіб твору, порівняння оповідань чи байок.