Сторітелінг
Термін з словника-довідника
Сторітелінг – це ефективний прийом донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. Сторітелінг поєднує в собі психологічні, управлінські та інші аспекти і дозволяє не лише ефективно донести інформацію до аудиторії, а й мотивувати її на певні вчинки і отримати максимально високі результати. Саме використання оповідань максимально полегшує розуміння й засвоєння матеріалу, викликає інтерес учнів початкових класів до нового цікавого сюжету. Незвична форма навчальної діяльності істотно підвищує їхню мотивацію до навчання, створює сприятливу атмосферу на уроці та підтримує увагу учнів.
Способи застосування сторітелінгу:
– складання розповіді за сюжетною картиною, що сприяє формуванню вмінь складати розгорнуту розповідь за картиною;
– складання оповідань про випадок із власного життя учнів за малюнками, наприклад “Мій звичайний день”;
– складання розповіді за допомогою послідовно прикріплених ілюстрацій до епізодів казки, силуетних зображення героїв казки тощо.
Історії, які можна використати в освітньому процесі:
1. Історія, написана оратором (оратор для розповіді сам вигадує усі ключові елементи історії, при цьому, історія повинна бути цікавою та життєвою).
2. Історія, написана аудиторією (в процесі розповіді оратор використовує діалог з аудиторією (інтерактив) у своїх цілях. Історію нібито придумує аудиторія, але оратор має контролювати процес, щоб історія вийшла такою, як йому треба.
Цей спосіб можна використати лише в тих випадках, коли історія будується за законами логіки і включає послідовність дій. Важливим елементом тут є інтрига, то якої потрібно неодноразово повертатися протягом «написання» історії.
Ковач А.В., Хила В.О., Мочан Т.М. Застосування технології “Storytelling” у навчанні молодших школярів. Освіта і формування конкурентоспроможності фахівців в умовах євроінтеграції : збірник тез доповідей за матеріалами ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Мукачево, 25–26 жовтня 2018 р. / гол. ред. Т.Д. Щербан. Мукачево : МДУ, 2018. С. 175–176.
Сторітелінг. 5 інгредієнтів потужної історії. Майстерня Лева : вебсайт. URL: https://masterlev.com.ua/storytelling-struktura-istorii/
Сторітелінг
Види історій традиційного та цифрового сторітелінгу:
1. Рамкова подорож героя – цикл вигаданих історій, що доцільно розпочати від перших уроків у 4-му класі і який відображатиме одну тематику на основі застосування однієї або декількох родин героїв уявних подорожей. Наприклад, річна мандрівка країною Граматикою, де головні герої – родина частин мови, дійові особи (їхні родичі) – родина частин слова та членів речення тощо. Рамкові подорожі героя використовуються для формування граматичних знань учнів початкових класів.
За жанром цей вид сторітелінгу поділяємо на такі підвиди:
– подорож-казка;
– подорож-байка;
– подорож-нісенітниця;
– подорож-загадка.
Стосовно змісту в цьому виді сторітелінгу такі підвиди:
– подорож з хеппі-ендом;
– подорож без хеппі-енда;
– подорож у зворотному порядку.
2. Соціально-культурна історія, героями якої є реальні люди, події, факти з історії та сучасності українського народу, у якій поряд з основною канвою розповіді відображаються українські духовні та матеріальні цінності, моральність, вірування, сучасні події в житті суспільства, видатні постаті та ін. Соціально-культурні історії використовуються в освітньому процесі для перевірки глибини засвоєння граматичних знань.
У соціально-культурних історій такі підвиди:
– cоціально-громадянська історія: розповідь про життя відомих людей України та світу, події суспільного та політичного життя України, життя в інших країнах та ін.;
– міфічно-містична історія: легенди, міфи, розповіді про містичних істот з української народної демонології та народів світу.
3. Особиста історія – історії, що складають самі учні за аналогією чи власноруч про себе, свої почуття, родину, сімейні традиції, друзів, успіхи та невдачі та ін. Цей вид сторітелінгу застосовується для автоматизації читацьких навичок учнів. Відповідно до тематики, розрізняємо такі підвиди особистих історій:
– cімейна історія: сімейні легенди, традиції, свята, ставлення членів родини один до одного, обов’язки учня початкової школи в родини та ін.;
– історія про друга/друзів: справи, пригоди, ігри, спілкування між собою, враження та емоції від друга тощо;
– особиста історія: власний досвід та переживання, ставлення, емоції, важливі події та ін.
Ємельяненко В. Підвищення рівня знань чотирикласників із граматики української мови засобами сторітелінгу : кваліфікаційна робота : 013 Початкова освіта. Слов’янськ : ДВНЗ “ДДПУ”, 2022. 65 с.