Типологічні групи учнів
Термін з словника-довідника
Типологічні групи учнів за рівнем розвитку технічної і смислової сторін навички читання. Для продуктивної організації роботи на уроках читання доцільно на початку навчального року проводити вивчення стартових можливостей учнів з читання (за участю класовода, психолога, логопеда), бесіди з батьками і визначити орієнтовні типологічні групи дітей, спираючись на індивідуальні особливості розвитку у них базових когнітивних функцій, виявлені труднощі навчання читання. Як засвідчує їх детальний аналіз, більшість труднощів, які впливають на розвиток навички читання, можна умовно згрупувати за двома провідними показниками (труднощі вербального і невербального характеру).
До групи з провідним компонентом вербальних труднощів читання належать учні 2–3-х класів з труднощами злиття звуків у склади, фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (утруднення у вимові губних, шиплячих, сонорних та ін., а також розрізнення їх на слух, змішування і заміна голосних букв у словах, заміна слів на основі їх оптичної подібності); труднощами орфоепічного характеру(неправильне наголошування, порушення правил орфоепічного читання); лексико-граматичним недорозвиненням мовлення (обмежений словниковий запас слів, порушення узгодження слів у роді, числі, відмінку); труднощі словотворення, зв’язного мовлення та ін.).) Численні помилки під час читання створюють труднощі розуміння слів, їх зв’язку у реченні і освоєння смислу тексту. У таких дітей слабко сформована така якість читання, як виразність. Під час читання вголос школярі цієї типологічної групи утруднюються у правильному інтонуванні кінця речень, витримці пауз на відповідних розділових знаків у тексті та логічних пауз (учні 3–4-х класів); їм важко змінювати силу голосу, темп читання залежно від змісту тексту, користуватися під час читання засобами інтонаційної та позамовної виразності.
У групі з невербальними труднощами були учні з недоліками зорового сприймання і зорової пам’яті (часті регресії, труднощі фіксації погляду на одному рядку), проблеми з розвитком різних властивостей уваги (вибірковість, концентрація, стійкість, розподіл, перерозподіл), саморегуляція власної діяльності) та ін. Важливо наголосити, що вербальні труднощі у багатьох випадках – це наслідок недостатньої сформованості когнітивних функцій невербального характеру. Наприклад, заміна голосних та приголосних звуків у словах, їх перестановка, заміна слів на основі їх оптичної подібності корелюють з недоліками зорового сприймання, зорової пам’яті, концентрації уваги та ін. Недочитування складів у словах, пропуски, нерозбірливе читання, порушення його плавності почасти пов’язані з неприродним для учня темпом читання, невмінням керувати своїм диханням розладами уваги.
Типологічна група школярів з високим і достатнім рівнем сформованості навички читання характеризується нормативним досягненням очікуваних програмових результатів із читання. У контексті подальшого розвитку повноцінної навички читання доцільно застосовувати систему вправ і завдань на інтенсивний розвиток навички читання вголос, прийомів розуміння змісту прочитаного, початкових умінь читати мовчки (2 клас); інтенсивний розвиток навички читання мовчки: темпових характеристик і смислового читання із застосуванням різних видів читання (3–4-ті класи).
Під час самостійної роботи над текстом з метою повноцінного його розуміння ефективним є дотримання учнями логіки (етапів) проникнення у його смислову тканину: до текстова діяльність, (первинна інтерпретація), первинне розуміння (семантизуюче, когнітивне), вторинна інтерпретація, розпредмечування розуміння (розуміння смислу тексту), порівняно з традиційною роботою над текстом, яка має місце у шкільній практиці (читання тексту, відповіді на запитання). Продуктивним під час роботи над текстом у сенсі поглибленого його розуміння доцільним є застосування завдань на розвиток елементів критичного мислення. Така логіка опрацювання змісту тексту забезпечуватиме поглиблене розуміння змісту, діалогову взаємодію учня з текстом на всіх етапах його сприймання.
Вагомий вплив на удосконалення навички читання, розвиток елементів критичного мислення у школярів групи з високим і достатнім рівнем розвитку навички читання мають завдання на моніторинг учнями власної читацької діяльності.
Мартиненко В.О. Індивідуальний підхід до формування і розвитку навички читання молодших школярів. Київ : КОНВІ ПРІНТ. 2020. 104 с. URL: https://undip.org.ua/library/martynenko-v-o-indyvidualnyy-pidkhid-do-formuvannia-i-rozvytku-navychky-chytannia-molodshykh-shkoliariv-metodychnyy-posibnyk/
Типологічні групи учнів