Індивідуально-диференційоване навчання

Для реалізації індивідуально-диференційованого навчання читати необхідно визначити вихідні рівні сформованості навички читання в учнів.
Низький рівень (І група).
2 клас. Учень читає відривними складами, окремі слова – плавно. Припускається 3–5 мовних помилок, не розуміє значення багатьох слів. Темп читання на 10 і більше слів нижчий від нормативного (30–35 сл/хв). Частково усвідомлює фактичний зміст прочитаного (прослуханого) твору. На запитання вчителя відповідає “так” чи “ні”.
3 клас. Спосіб читання учня – словами і складами, цілими словами. Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Темп читання нижчий від нормативного на 5–7 слів (50–60 сл/хв). За допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки.
4 клас. Учень читає словами з тривалими паузами. Припускається 3–4-х помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів. Темп читання нижчий від нормативного (70–80 сл/хв). У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Фактичний зміст твору усвідомлює з незначною допомогою вчителя. Частково розуміє основну думку твору.
Середній рівень (II група).
2 клас. Учень читає словами, окремі слова – складами. Припускається 1–2-х помилок. Темп читання відповідає нормативному (40–50 сл/хв). Усвідомлює предметний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку – під керівництвом педагога. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів.
3 клас. Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім.  Припускається кількох орфоепічних помилок. Швидкість читання 60–70 сл/хв. Іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. На достатньому рівні розуміє зміст і основну думку тексту.
4 клас. Читання учня є продуктивним, свідомим, у відповідному темпі (85–90 сл/хв). Учень припускається 1–2-х орфоепічних помилок. У цілому правильно визначає загальний емоційний настрій твору, але не завжди правильно інтонує у тексті потрібні слова. Учень демонструє належний рівень розуміння змісту, у визначенні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя. 
Високий рівень (ІІІ група)
2 клас. Учень читає правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу (60 і більше сл/хв). Виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності. Самостійно, послідовно переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання. Розуміє основну думку твору (іноді з допомогою вчителя.
З клас. Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі (80 і більше сл/хв). Уміє самостійно добирати мовленнєві інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. В окремих випадках не розуміє підтекст.
4 клас. Навичка читання вголос з урахуванням всіх її характеристик сформована на високому рівні. Швидкість читання 95 і більше слів за хвилину. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. Під час читання учень, крім мовленнєвих, використовує позамовні засоби виразності. Самостійно усвідомлює основний смисл твору.
За групових форм роботи у здобувачів початкової освіти формуються вміння співпрацювати, створюються умови для демократичного міжособистісного спілкування, взаємного навчання, формування моральних мотивів учіння, раціонального використання робочого часу, можливості для багатоваріантних підходів у розвʼязанні одного і того самого завдання.
На підставі даних аналізу загальної готовності учнів 2–4-х класів до навчання вчитель виділяє в класі 3–5 груп. З урахуванням відмінностей між дітьми та кількості їх у групах можлива диференціація через групові або індивідуальні завдання. Спеціальні дослідження і передовий педагогічний досвід доводять, що до диференціювання навчальних завдань для учнів доцільні наступні підходи:
– використання на одному етапі уроку завдань різного змісту і складності для сильних і слабких учнів;
– самостійний вибір учнями завдання з кількох, запропонованих учителем на етапі закріплення;
– самостійний вибір учнями відповідного завдання на етапі засвоєння нового складного матеріалу.
Поділ класу на групи залежно від характеру допущених помилок під час читання та знання методики індивідуально-диференційованого навчання допомагають учителеві організовувати цілеспрямовану роботу з учнями, формувати відповідальність за виконання завдань. Опитування на уроці проводиться чітко за групами. Посильні індивідуальні завдання з урахуванням групи допомагають учневі відчути свою потребу, бо він виконав частину загальної роботи.
На уроці читання формувати і розвивати навичку читання потрібно, використовуючи різні форми диференціації: розвиток способів, темпу читання – через групові; правильності, темпу, виразності – через парні; виразності – через групові, індивідуальні форми роботи.