Казкотерапія
Термін з словника-довідника
Казкотерапія – галузь практичної психології, яка сприяє формуванню характеру дитини, використовуючи для цього ресурси казок. Виховна сила казок відома ще з давніх часів, бо багато з них передавалися усно і здавна мають статус народних. Цей вид терапії спрямований на розвиток творчого мислення, уяви, позитивної комунікації та соціальної чутливості.
Казки про справедливість і несправедливість, винахідливого Івана-Телесика, який перемагає ворогів своєю хитрістю, або про чарівних і мудрих дівчат служать своєрідним відображенням реального світу. Вони також відображають внутрішній світ дитини, який ще не відкритий. Слухаючи казку, дитина вчиться розрізняти добро і зло, щедрість і жадібність, сміливість і боягузтво, милосердя і жорстокість, відданість і зрада. Одночасно для дитини відкривається чудова можливість ознайомитись з різними видами емоцій, приміряти на себе певну роль. А це, як вже відомо, дуже позитивно впливає на розвиток емоційного інтелекту. Саме чарівні оповіді збуджують творчу уяву та фантазію, допомагають зануритися в роль казкового героя, щоб разом із ним осмислювати життєві істини та знаходити вихід з різних ситуацій.
Цей метод також допомагає учням виявляти оптимальні виходи зі складних ситуацій, навіть якщо вони є нестандартними, але при цьому сприяють соціальній позитивній взаємодії. Казкотерапія також готує нервову систему до емоційних напружень, допомагає в символічному переживанні стресів та активному запобіганні їм. Події в казках сприймаються учнями початкових класів як емоційно-насичені, що виражається у виваженій активній комунікації.
Казкотерапія
Послідовність роботи з казкою:
1 етап. Аналітичний (ознайомлення зі змістом казки).
Зазвичай робота над казкою розпочинається з ознайомлення дітей зі змістом оповіді та обговоренням того, що вона виражає на поверхні. Важливо враховувати реакцію дитини під час читання казки. Якщо збуджена дитина стає спокійною, це свідчить про актуальність казкового матеріалу. Якщо спокійна дитина проявляє зневагу або нервозність, можливо, казка є для неї важкою для сприйняття. У ході читання можна допускати можливість дітям висловлювати свою думку щодо дій персонажів та додавати власні коментарі.
2 етап. Оперативний (обговорення казки).
Після прочитання казки важливо провести обговорення, де дитині слід дати можливість вільно висловити свої думки та гарантувати, що жоден вислів не буде засуджений. Проте важливо уникати затягування обговорення, оскільки, якщо дитина втомилася, це може свідчити про те, що тривала емоційна активність важка для неї. У такому випадку краще перенести обговорення на наступний день. Якщо дитина не бажає розмовляти, не слід тиснути на неї. Після обговорення можна запропонувати дитині створити малюнок або використовувати різні види терапії, такі як ізотерапія чи музикотерапія.
3 етап. Введення морального правила (формування висновків).
На останньому етапі роботи з казкою діти визначають основну думку або правило, яке вони зустріли в оповіданні та будуть тепер використовувати щодня. На цьому етапі можливо зробити перфоманс та дозволити дітям відіграти сюжет самостійно. Звичайно, це забере чимало часу, але драматизація дуже ефективна для дитини. Під час переказу дитина може розповісти оповідання зі свого погляду, пережити нові емоції та приміряти на себе ролі.
Традиційні види робіт з казкою:
– читання;
– розповідь;
– бесіда;
– переказ;
– драматизація;
– інсценування.
Лавренюк С.В. Розвиток емоційного інтелекту учнів початкової школи : метод. посібн. Кривий Ріг. 2024. 25 с.
Додаткове джерело:
Сиротюк П. Казкотерапія: чарівний ключ до емоційного благополуччя. Психолог онлайн : вебсайт. URL: https://psihologonline.pro/kazkoterapiya-zastosuvannya-kazok-u-terapiyi/
Казкотерапія