Аналіз тексту твору

Аналіз тексту твору – найбільш важливий та відповідальний етап у роботі над твором. Під час аналізу фактичного змісту тексту збагачується словник дітей, запам’ятовуються граматичні форми, що важливо в упізнаванні слова під час читання, розвиваються навички слововживання. Формування текстотворчих умінь у роботі над текстом має бути в центрі уваги вчителя. Вирішенню цього завдання значною мірою сприяє застосування таких видів аналізу:

• смисловий (відповіді на запитання, з’ясування змістових ситуацій) супроводжує всі форми роботи на етапі сприйняття та усвідомлення нового матеріалу, спрямований на розбір конкретного (фактичного) змісту тексту;
• композиційний (визначення структури тексту, виділення основних компонентів сюжетної лінії) поглиблює розуміння фактичного змісту та сприяє підготовці дітей до подальшого складання плану тексту, до переказу, виразного читання (визначення виконавських завдань, інтонацій, великих і малих пауз тощо);
• лексико-стилістичний (розбір мовних засобів) розвиває навички слововживання та образного мовлення;
• емоційно-образний (формування емоційного досвіду дитини), спрямований на розгляд вчинків дійових осіб, їхню характеристику, визначення ідейної спрямованості твору (головної думки).

Аналіз тексту та формування навичок читання мають бути злиті в єдиний процес, тобто аналіз тексту треба проводити, спираючись на читання. Багаторазове звернення до тексту, перечитування його позитивно впливають на розвиток техніки читання. 

Після докладного аналізу фактичного та образного змісту тексту характеризуються дійові особи. Безумовно, на початковому етапі навчання характеристику героїв можна проводити лише в елементарній формі – опис зовнішнього вигляду (портрет), аналіз і оцінка його вчинків, думок, переживань, ставлення до навколишнього. В узагальнюючій бесіді діти роблять висновок: Яким був герой? Яким його можна назвати? Які слова можна віднести до нього? (вибрати з опорних).

Під час читання і розбору творів важливо слідкувати за використанням прийомів за ступенем складності. Так, читання в особах можна проводити тільки після усвідомлення учнями змісту тексту, ідеї та образів; складання оповідань за аналогією – після докладного аналізу сюжету, дій та вчинків дійових осіб і т. п.

Розбір тексту треба проводити так, щоб логічний аналіз супроводжувався емоційним, використовуємо відповідні види і форми читання та розповіді, які б формували оцінне ставлення до того, що описується.