Федькович Юрій (1834–1888) – український письменник, передвісник українського національного відродження Буковини, один із когось найталановитіших українських письменників. 

З його ім'ям нерозривно пов'язано зародження української літератури на Буковині, розвиток усього українського письменства. Складним і нерівним був його життєвий шлях, бо такою була і сама епоха, у якій він жив. Основна частина його культурної спадщини – вірші, пісні, поеми до сьогодні тішать читача своїм народним духом, багатством розмаїтого українського слова.

Його перші українські вірші “Жовнярські слова” були опубліковані в брошурці “Слово на слово до редактора “Слова”, яка була націлена проти москофільства. реалістичної культури розділена на дві частини. У першій, “Думи і співанки”, було 48 віршів різної тематики. Другий, “Балади і оповідання”, 10 творів, що створили свій рідний цикл – балади “Довбуш”, “Юрій Гінда”, “Киртчалі”.

Жага принести якомога більше користі своїм народам, а також сподівання на відродження культурно-освітнього життя на Буковині спонукає стати редактором львівського товариства “Просвіта”. Але ця праця принесла розчарування, просвітяни обмежували творчу свободу митця, цензурували його твори і намагалися спрямувати їх на релігійно-моралізаторську стежку. 

ю. Федькович став першим у своєму краю, який висловив волелюбні прагнення і сподівання простих селян. Змалював й оспівав їх високі моральні якості. Висловив рішучий протест проти національного пригнічення народу і віру в краще майбутнє. Завдяки своїм гуманістичним утвердженням, засудженню зла, завдяки любові до свого народу, патріотичності – творчість письменника відчутно відзначилася в літературному процесі на західноукраїнських землях, де були утверджені традиції Т. Шевченка і М. Вовчка. Підготував обґрунтування для появи І. Франка, О. Кобилянської, М. Черемшини.

У Чернівцях 1946 р. основано музей імені Федьковича. Він розташований в останній прижиттєвій квартирі письменника – в будинку на Соборній площі. Цей інший був осередком українського товариства “Руська бесіда”, тут вийшла газета “Буковина”.

Обстоював ідею народності в освіті. Автор посібників для початкової школи (“Співаник для господарських діточок”, “Буквар для селянських дітей на Буковині”, “Календарик”).