Дорошкевич Олександр (1889–1946) – літературознавець, критик, педагог, доктор філологічних наук, автор підручників з історії української літератури, керівник Київської філії Інституту Т. Шевченка. 

Ідеями національного виховання сповнена “Українська література в школі. Спроба методики” (1921 р.) О. Дорошкевича – перша праця з методики навчання української літератури. Підкреслюючи культурологічне значення шкільної освіти, вчений-методист переконував, що без культури народ не зможе перейнятися почуттям патріотизму й відповідальності за волю і незалежність України. Цінним надбанням методики О. Дорошкевича є визначення психологічних засад вивчення літературного твору, що ґрунтуються на психолінгвістичній теорії О. Потебні. 

О. Дорошкевич обстоював думку про важливість осмислення форми художнього твору для усвідомлення його ідейно-естетичного змісту. Художні образи людей, подій, мови тощо як складники форми твору сприяють розвитку образного мислення учнів-читачів, формуванню їхніх узагальнень про літературний твір. Отже, характеристика внутрішньої будови твору є методологічною основою як художнього пізнання, так і методики навчання шкільного літературного аналізу. Учений-методист основою навчання літератури вважав роботу над текстом виучуваного твору, оскільки сутністю читання є відтворення думок, утілених у тексті, то читацька діяльність – це мислительна робота, що впливає на розвиток розумових здібностей читача.  Глибоко усвідомити зміст і значення художнього твору, на його думку, допомагає не лише прийом пояснювального читання, але й система випереджувальних завдань і запитань за текстом – катехізичний метод осягнення твору. 

Методичні ідеї О. Дорошкевича є актуальними й нині: вивчення літератури в аспекті психології творчості; урахування міжпредметних та міжмистецьких зв’язків; аналіз образних складників художнього твору; використання біографічного підходу під час роботи над художнім твором; запровадження таких форм організації навчальної діяльності як позакласне читання, гурткова робота, позакласні та позашкільні виховні заходи; використання дидактичних функцій навчального кабінету літератури. Однак методика О. Дорошкевича зазнала впливу тогочасної ідеології щодо шкільного викладання літератури, зокрема, адаптації до вимог трудової школи, комплексного програмування шкільних предметів, практикування лабораторного методу вивчення літератури та соціального аналізу художнього твору.