Музиченко Олександр (1875–1937) – професор педагогіки, відомий діяч народної освіти, видатний учений-педагог, який зробив значний внесок у розвиток української педагогічної думки, розбудову єдиної національної школи. 

О. Музиченко особливо знаний завдяки впровадженню передового досвіду іноземної педагогіки на теренах національної системи освіти та поширенню комплексної системи навчання (аналог сучасного інтегрованого підходу). 

На початку 30-х років ХХ ст. його наукові інтереси зосередились на проблемах навчання в початковій школі. Він працював над методами навчання читанню та письму, розвитку усного мовлення дітей, розглядав питання вдосконалення майстерності вчителя. Книги, написані в цей час, – це результат багаторічної практики, творчого пошуку, новаторського підходу до уроків: “Культура слова” (1928 р.), “Читання й культура слова в сучасній школі” (1930 р.), “Буквар” (1931 р.), “Методпоради до навчання грамоти за букварем” (1933 р.) та ін. 

Згідно зі своїми теоретичними установками, які збігалися із загальним напрямом навчання письму (комплексний підхід), О. Музиченко намагався замінити однобічний індивідуалізм і книжність у навчанні програмами, які враховували б інтереси школярів, розвивали їх мислення, почуття, волю, привчали до співробітництва і колективних форм роботи. О. Музиченко, намагаючись уникнути однобічності й трафаретності у викладанні, розробляв більш прогресивні методики, які б враховували інтереси школярів, розвивали їхнє мислення, почуття, емоції. Науковець пропагував застосування на уроках читання бесіди та навчальної дискусії, догматичних та генетичних методів навчання читати.