Гронування

Серед інтерактивних методів навчання педагоги віддають перевагу побудові “асоціативного куща”, читанню із зупинками, грі “так – ні”. Так, під час побудови “асоціативного куща” учитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного “куща”, який поступово “розростається”. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, у основній частині, як засіб перевірки знань.
Наприклад, у 4-му класі на уроці читання у підготовці учнів до сприймання нового тексту М.Думича “Гніздо” будується “асоціативний кущ”.

1. Інформаційна група надала відомості про різні назви птаха, узявши інформацію з тематичного словника.
2. Фольклорна група підготувала розповіді з народознавства, зокрема легенду про те, як чоловік став буслом.
3. Художники намалювали цього птаха на оселі господаря. 
4. Літературознавці підготували відомості з додаткової літератури, у якій розповідається про лелек.
5. Читці – відпрацювали вміння виразно читати вірші про лелек.
6. Екологи – надали відомості з Конституції України (ст. 66) про охорону природи та занесення цього птаха до Червоної книги України.
7. Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до цього птаха.
8. Секретар фіксує найцікавіші думки.
Так на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий “кущ”, на “гілках” якого розташовані відомості про птаха. Таке навчання учнів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.