Коло читання

Термін з словника-довідника

Section 1

Коло читаннязмістова лінія навчальної програми з читання, що передбачає тематичну, жанрову, стильову, авторську та іншу різноманітність добору творів для читання з кращих надбань української та світової літератури.
Коло читання учнів початкових класів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку з кращих надбань української і зарубіжної літератури
1.    Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, пісні, легенди, міфи.
2.    Літературні казки українських та зарубіжних авторів.
3.    Твори українських і зарубіжних письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.
4.    Твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури.
5.    Дитяча періодика: газети та журнали.
6.    Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.
За жанрово-родовими формами – це епічні твори (оповідання, байки, повісті, повісті-казки); ліричні (переважно віршовані твори різного змісту й форми); драматичні (п’єси для дітей).
За тематичним спрямуванням – твори про природу в різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї, школі; ставлення до природи, людей, праці; сторінки із життя видатних людей; твори, у яких звучать мотиви любові й пошани до рідної землі, Батьківщини, мови, традицій українського та інших народів, утверджуються добро, людяність, працелюбність, честь, дружба; гумористичні твори; науково-художні твори про живу й неживу природу; пригодницькі твори, фантастика.

Джерело:

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи. Київ. 2015. 40 с. 

Коло читання

Коло читання

Вимоги до формування кола читання в підручниках:
1. Принципи, за якими сформовано коло читання, їх відповідність програмі. 
2. Методична доцільність, з огляду на програму для певного класу, співвідношення в підручнику  творів за напрямами: 
– український фольклор; 
література ХІХ початку ХХ століття; 
– українська дитяча література ХХ століття; 
– українська дитяча література, видана в Україні за період Незалежності; 
українська література письменників діаспори; 
– перекладна література письменників зарубіжних країн. 
3. Збереження  тематичної  та жанрової різноманітності  творів; їх доступність, виховний, інформаційний, розвивальний потенціал. 
4. Якість і обсяг  текстів підручника: основних, додаткових, довідкових. 
5. Умотивованість вибору авторів творів.

Джерело:

Савченко О. Я. Процес підручникотворення з читання (літературного читання) в умовах державного суверенітету України. Проблеми сучасного підручника. 2016. Вип. 17. Київ : Ін-т педагогіки НАПН України. С. 419–433.