Повторне читання

На етапі повторного читання вчитель має можливість проводити різні види (вголос та мовчки) та форми читання. Обов’язковими є вправи на розвиток техніки читання (спосіб, правильність, темп та виразність читання). Спосіб читання і правильність мають бути в центрі уваги в 1–2-х класах. Завдання з техніки читання мають бути диференційованими, індивідуальними. Доцільним є групування дітей на урок читання за характером відставання: спосіб читання, з малим полем читання, недостатньою швидкістю, читання мовчки з вокалізацією тощо, щоб цілеспрямовано усувати відставання (1–2 класи).
Однією з основних вимог до навички читання є орфоепічна правильність. Розвиткові таких умінь сприяє система спеціальних вправ, спрямованих на засвоєння вимови звуків і їх сполучень. Серед них і “орфоепічне” читання (допоміжне навчальне). Воно застосовується на етапі повторення та під час початкового вивчення тексту. Учитель перечитує текст і зупиняється на тому реченні, де є слово, вимова якого потребує заучування. Він показує, як слово вимовляється, діти аналізують вимову, імітують, потім перечитують речення ще раз із вчителем. І так опрацьовують текст до кінця. Для такого навчання на текст можна брати 8–10 слів.
“Тлумачне” читання – теж спеціально навчальне. Воно вкрай необхідне для розвитку активного словника учня. Учитель ще раз перечитує текст, зупиняється на слові з речення, значення якого треба пояснити, уточнює розуміння. Він заздалегідь визначає такі слова в тексті, на дошці записує їх тлумачення або синонімічні ряди до них. Засвоєння значення слова, введення додаткових слів, близьких за значенням, у користуванні важливе під час переказу тексту, бо діти нерідко забувають слова з тексту, переказ затримується.
Помилки на порушення орфоепічних норм, спотворення слів доцільно виправляти в процесі читання, щоб вони не закріплювались у пам’яті учнів. Однак не виключається можливість виправлення помилок після прочитування тексту, якщо його читають учні з хорошими навичками читання.
Повторне читання тексту учнями і робота над текстом. Види робіт: 
– орфоепічне читання; 
– тлумачне читання; 
– акцентологічне читання; 
– навчальне читання з постановкою таких запитань, які починаються зі слів: “Чому?”, “Де?”, “Коли?”, “Як?”;
– вправи з розвитку техніки читання; 
– поділ тексту на частини; 
– складання словничка образних слів, антонімів, синонімів, порівнянь, крилатих виразів; 
– робота над фразеологією і мовними засобами; 
– докладний переказ прочитаного; 
– оглядове читання з елементами вибіркового; 
– поєднання колективного читання з індивідуальним; 
– знаходження завершених за змістом частин тексту; 
– визначення головної думки твору; 
– композиційний аналіз; 
– складання плану; 
– переказ за планом; 
– підготовка до стислого переказу і стислий переказ прочитаного; 
– аналіз вчинків дійових осіб та їх мотивів; 
– словесне малювання; 
– робота за ілюстрацією (впізнання і переказ відповідної частини, опис); 
– на розширення “поля читання”; 
– інтонаційне читання; 
– читання;
– робота з розширення активного словника учнів тощо.