Прийоми розвитку емоційного інтелекту

Прийоми розвитку емоційного інтелекту на уроках літературного читання сприяють збагаченню моральної сфери через уміння учнів аналізувати та оцінювати вчинки героїв літературних творів. Особливу роль у морально-етичному аспекті соціалізації учня цвітуть байки. Вони допомагають усвідомити дітей: якщо хочеш чогось досягти, то потрібно доповісти зусиль і ставитись до людей так, як хочеш, щоб поставилися до тебе (С. Руданський “Старий вовк”); що щастя кожної людини залежить від її самої (Л. Глібов “Тінь і хлопчик”); що зло карається (Є. Гребінка “Ведмежий суд”).
Літературні твори сприяють розвитку морально-естетичних почуттів. Емоційний діяч є дуже промисловим, бо самі емоції виступають внутрішнім сигналом, бо забезпечують краще розуміння змісту твору. Саме на основі висловлених дитиною отриманих емоцій учитель має можливість зробити певні висновки про її ставлення до героїв, які зображені у творі. 
На уроках читання для розвитку емоційного інтелекту учнів застосовують такі прийоми:
1. “Емоційні налаштування”. Важливим компонентом досягнення мети уроку є зосередженість дитини, тому варто серцево налаштувати дітей перед прочитанням нового твору. У 3-му класі за підручником М. Вашуленка, Н. Васильківської, С. Дубовик вивчаються твори А. Волкової “Перший подих осені” та М. Пономаренко “Осінь пензлика взяла”. Щоб покращити учнів на сприйняття твору, можна принести в клас каштани та запропонувати дітям намалювати на них емоції, що відповідають їхньому настрою. Попросити діток описати свої почуття, коли вони тримають у долоньках каштани.
2. “Літературний трейлер”. На етапі первинного синтезу роботи з твором можна запропонувати літературні висловити припущення щодо змісту, виходячи з назви, передбачити зміст, який буде розкривати письменник, які емоції, почуття хоче передати автору. На цьому етапі ефективним буде використання буктрейлерів. У 3-му класі за підручником К. Пономарьової, О. Савченко вивчається твір О. Кротюк “Наші скарби”; за цим назвою у дітей виникнути інші варіанти, про що можна розповідати, тому при вивченні цього твору доцільно використовувати цей прийом.
3. “Колесо емоцій Роберта Плутчика” . Учителі початкових класів у процесі роботи з дітьми зіштовхуються з проблемою, коли діти не розуміють власних емоцій, не вміють їх розпізнавати та виражати. Для розвитку емоційного інтелекту потрібні схеми інших емоцій, одна з яких – це “Колесо емоцій Роберта Плутчика”. Необхідно роздрукувати зображення колеса емоцій та роздати всім учням по одному примірнику. 
Під час уроку здобувачі освіти мають звертатися до цього зображення, скануючи своє відчуття. Цей прийом доцільно використовувати на різних етапах уроку. Наприклад, у 4-му класі за підручником І. Большакової, І. Хворостяного вивчаючи твір Марії та Сергія Дяченків “Марійка і жадібний грабіжник”. Перед прочитанням твору можна запитати: «Що ви зараз відчуваєте? Оберіть емоцію на зображенні». Також під час читання твору слід було запитувати у дітей: “Як думаєте, які емоції переживає зараз герой твору?”, після прочитання: “Які емоції викликали у вас зображені події?”. Цей прийом допоможе дітям передати свої емоції та виразити почуття, порівнявши, чи змінилися вони з початку та після закінчення уроку.
4. “Інтонація” . Дітям пропонуються по черзі повторити з прекрасними емоціями та відповідною інтонацією (злісно, ​​радісно, ​​з образою) окремі фрази. Як варіант можна інтонаційно програти й обговорити діалог казкових героїв. За підручником авторів Г. Остапенко, О. Волощенко, О. Козак (програма Р. Шияна) у четвертому класі можна використати твір Лесі Українки “Біда навчати”. Завдання дітей – прочитати з відповідною інтонацією діалог Сови й Горобчика. І попросити дітей описати свої емоції, коли вони промовляють із тією чи іншою інтонацією репліки.
5. “Казка навпаки”. Запропонуйте дітям інсценізувати відому казку двома способами: з оригінальним текстом та з текстом, де головні герої мають протилежні риси характеру своїх персонажів. У 4-му класі для такого завдання можна звернути казку “Гідке качення” Г.-К. Андерсена за підручником К. Пономарьової та О. Савченко (програма О. Савченко).
6. “Намалюй за хвилину” . За одну хвилину необхідно намалювати свій настрій після виконання твору, не малюючи нічого конкретного, тільки лінії, форми, різні кольори. Потім передати свій малюнок сусідові по партії. Йому важливо відобразити отриманий малюнок і спробувати вгадати, який настрій на ньому зображено. Це завдання можна використовувати в четвертому класі під час опрацювання твору П. Глазового “Джерело і фонтан” за підручником М. Зоряної, Н. Богданець-Білоскаленко.
7. “Незакінчене речення”. Це завдання можна запропонувати дітям на етапі загального уроку. Наприклад: “Сьогодні я відчував радість / смуток / тощо, коли….”. Якщо дитині важко описати свої почуття, доцільно на уроках читання вести “словничок емоцій”, де діти записують слова, які допомагають їм описати свої емоції та ін.