Родово-жанрові особливості твору

Родово-жанрові особливості твору. У змісті літературного матеріалу для здобувачів початкової освіти найбільший масив складають художні твори, які різняться за родово-жанровими ознаками (епічні, ліричні, драматичні). Урахування жанрових особливостей під час роботи є обов’язковою умовою, бо особливості кожного жанру зумовлюють вибір учителем провідних методів і прийомів їх опрацювання. 
Епічні твори – твори розповідні. У підручниках із літературного читання цей рід літератури здебільшого представлений прозовими творами – художніми оповіданнями, казками – літературними й народними, легендами, уривками з повістей, а також віршованими розповідними – казками, байками, епічними віршами тощо. Сюжет є основою епічного твору, він його цементує. Зображення в розвитку, певній послідовності подій, персонажів, їхніх характерів, вчинків, мотивів поведінки, взаємостосунків визначає шлях аналізу твору. Однією з основних особливостей епічних творів є присутність у них оповідача, який розповідає про події. Найчастіше розповідь ведеться від третьої особи, тобто зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей, тварин, їхню взаємодію з навколишнім світом, міжособистісні взаємини тощо. 
Важливе завдання педагога під час опрацювання епічних творів – сприяти усвідомленню учнями авторського ставлення до описаних подій, до героїв, їхніх вчинків, виробленню власної позиції до того, що відбувається. Під час опрацювання епічних творів у шкільній практиці особливе місце займає композиційний аналіз, який охоплює твір цілісно. Він включає такі основні категорії: жанр, сюжет (елементи сюжетної схеми); структура, система персонажів, портрет, опис; точка зору (автор, оповідач); час, місце дії. Однак цими поняттями учні не оперують під час навчання, вони засвоюються дітьми практично, що дає змогу накопичити початковий читацький та емоційно-пізнавальний досвід. 
Водночас учитель враховує всі закономірності сприймання й освоєння художнього твору учнями, застосовує у взаємозв’язку різні види роботи аналітичного і синтетичного характеру, які забезпечують повноцінне усвідомлення учнями змісту твору: час і місце дії; послідовність подій у творі; характеристика головних і другорядних персонажів, способи їх зображення: портрет, вчинок, поведінка, мова тощо; пейзаж, інтер’єр; аналіз засобів художньої виразності; робота з визначення теми та основної думки твору; складання плану; різні види переказу; аналіз ілюстрацій; графічне і словесне малювання; виразне читання учнями тексту чи його фрагментів; інсценізація, драматизація тощо.