Епопея

Епопея – 1) утілена епічність; 2) жанр епічного роду (частіше – роман-епопея), у якому подано широку панораму історичного буття народу чи народів.

Епопея – великий за обсягом епічний, монументальний, всеохопний за відображенням дійсності дидактичний жанр, що передував появі роману. Його джерелами були міфи та усна словесність. Виник на основі циклізації сюжетних пісень або внаслідок практики переосмислення і трансформації легенд. Первинною вважається давня та середньовічна героїчна епопея, спроєктована в “абсолютну минувшину” (Й.Гете), у якій закладалися основи національного чи вселюдського світу. 
Виокремлюють епопеї віршовані і прозові; уснопоетичні та книжні; анонімні й авторські. Епопеєю може бути героїчний епос з елементами міфу, легенди, переказу тощо на зразок “Махабхарати”, “Рамаяни”, “Алпамиша”, “Гесерiaди”, “Манасу”, “Калевали”, “Іліади” та “Одіссеї” Гомера, “Енеїди” Вергілія, “Гендзі-моноготарі” Мурасакі-Сікібу, “Витязя у тигровій шкурі” Ш.Руставелі, “Шахнаме” Фірдоусі, “Шаленого Роланда” Л.Аріосто, “Визволеного Єрусалима” Т.Тассо, “Беовульфа”, “Старшої Едди”, “Пісні про Роланда”, “Пісні про Нібелунгів”, “Давида Сасунського”, “Слова о полку Ігоревім” тощо. 
За такими зразками були написані поеми “Лузіада” Л. де Камоенса, “Осман” І. Гундулича, “Франсіада” П. де Ронсара, “Генріада” Вольтера. 
Від доби Просвітництва термін “епопея” вживається на позначення місткого прозового твору переважно роману, роману-епопеї (кількох романів – дилогій, трилогій тощо), в основу якого покладені важливі історичні події в житті конкретного народу чи народів, як-от у романах “Історія Тома Джонса, найди” Г.Філдінга, “Людська комедія” О. де Бальзака, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного, “Ost” У.Самчука, “Попіл імперій” Ю.Клена. 
За принципом відштовхування, почасти епатації, іноді пародії, виникла сатирична епопея, традиція якої започаткована давньогрецькою “Батрахіомахією”, бурлескними травестіями, створюваними на підставі переінакшення поеми “Енеїда” Вергілія (П.Скаррон, М.Осипов, І.Котляревський), оригінальних творів (“Гаргантюа і Пантагрюель” Ф.Рабле).